Открыть Плеер

Где-то прямо сейчас

In the Conflict: 14:13 in Kyiv 🇺🇦 — Hromadske Radio

60 min

Смотрите 60 минут эфира Hromadske Radio из города Киев, Украина, записанных 5 августа 2026 г.. Включает расшифровку речи с временными отметками.

Расшифровка ↓

Об этом часе

Это один неотредактированный час Hromadske Radio, записанный из прямого эфира станции в начале часа по местному времени. Ничего не вырезано, не добавлено и не переставлено: джинглы, ведущие, реклама и музыка — ровно так, как они прозвучали в эфире.

Расшифровка

Речь распознана из записи с помощью large-v3 (украинский). Тексты песен опущены; проверенные музыкальные отметки показаны на временной шкале. Машинная расшифровка содержит ошибки.

0:10 Голос 1 світовий ринок, чи принципово нічого не змінюється?

0:12 Голос 2 Ні, насправді турбулентність дуже висока, і зараз, до речі, ситуація набагато гірша, ніж була навесні. Чому? Тому що, як було в березні. В березні це завжди традиційно у всьому світі мертвий сезон споживання пального, і були високі запаси. Що сьогодні? Сьогодні навпаки. Сьогодні височенний попит максимальний за рік, по сезонних, це кожен рік таке, і буде тривати до кінця вересня. А запаси, навпаки, мінімальні, тому що їх просто з'їли навесні. Штати, зокрема, я думаю, що ви бачили, читали про те, що вони виснажені до 40-річної, здається, мінімальних точок, їх там спустошили. Тобто, американці, так, вони круто заробили навесні, вони фактично врятували, до речі, Європу за гроші, безумовно, за грубі. Заробили дуже гарно, але запасів немає, їх ніхто не встиг поновити, тому що це перемір'я, воно було лише в червні, за червень ніхто нічого особливо не робив. Тому сьогодні споживання високе, запаси мінімальні і поки що кінця краю цієї історії не видно. Тому ситуація така, скажімо так, тривожна.

1:15 Голос 3 Чи можна сказати, що Україні найважче, враховуючи війну, відсутність повноцінного доступу до морських портів, залежність від сусідніх країн? І наскільки вразливою є Україна через те, що вона фактично наприкінці європейських ланцюгів постачання пального?

1:30 Голос 2 Ну, тут є, так, певні ризики, скажімо так. Дуже неприємний осад залишився з весни, коли в перші дні березня, коли ціна полетіла, поляки одразу закрили експорт. Не тільки в Україну, але загалом закрили. Румуни закрили, молдавани і ті закрили. І це так було, ми завжди вважали, що в нас така диверсифікована система, а тут…

1:54 Голос 1 Всі думають про себе в першу чергу.

2:24 Голос 2 в залежності від компаній, але не по політичних там мотивах, вони кажуть, що у них щось там на заводі трапилося. Ну, таке буває насправді. А вчора вже були чутки, що навіть румуни там щось вже думають над тим, що там робити. Тому, ну, насправді, дійсно, ситуація така не дуже приємна, але, знову-таки, цими країнами не обмежується постачання. Давайте згадаємо досвід 22-го року і ті просто божевільні логістичні маршрути, які тоді були. Наприклад, це легендарний маршрут, який Око проклала з Антверпена. З Антверпена, тобто Західна Європа, це просто. І там логістика, це не просто далеко, це ще вони везли на островах цей в Антверпені завод, вони вантажили це в річкову баржу, рейном тягнули це до німецького порту, там наливали вагони і воно вагонами їхало в Україну. Там розтягнулася логістика, що на пару, чи два, чи три місяці воно тривало. Але вони той бензин привезли. Тобто, я про те, що, ну так, ми там начебто в кінці, але з іншого боку... Адаптивність. Так, є нам там, де брати, Європа велика, і знову таки, плати гроші, і можна достати.

3:32 Голос 1 Тобто, порівняно з 2022 роком, ми зараз говоримо про те, що так буде складно, так буде дорого, але про дефіцит черги на заправках поки мова не йде.

3:42 Голос 2 Ні, поки не йде, хоча ситуація реально напружена. Напружена, ну дивіться, форс-мажор є, тут же питання не тільки в Ормузі, тут чітко, як наше прислів'я говорить, що біда не приходить одна. Мало того, що ця війна в Ірані, і наша тут же, що відбулося зараз, чому так ситуація така, знаєте, погранична, так їдемо по грані, тому що бачили атаки по півдню, фактично заблокований зерновий коридор, Відповідно, що роблять селяни? Розвернулися до суходольних кордонів і автомобілі, залізниця. Це знову збільшення споживання. У нас і так нема пального, там зайвих запасів. Тобто компанії купили стільки, як вони планували на нормальний період. Але він ненормальний. Тобто споживання росте, споживачі починають нервувати, от завжди, коли ціна починає зростати, всі кажуть, от, мабуть, до повного, а моя ще дві каністри, а там хтось, дивись, і діжечку якусь привіз. Тобто і бачимо, що, наприклад, сьогодні є вже повідомлення, що деякі мережі борються з цими зловживаннями, коли цілі фури заїжджають на заправку і просто заливають по тисячу літрів з пістолета в баки, і через дві години вони знову приїжджають, то зараз от сьогодні були введені ліміти по 100 літрів. 100 літрів для фізособи це більш ніж, ну нема таких баків насправді. Тому є якісь перегиби, як до того, що споживання росте, і відповідно ніхто на це не очікував,

5:07 і тому так всі побігли шукати додаткові обсяги, це швидко не буває, тому що там теж постачальники сидять, кажуть, хлопці, ну ми ж під вас не чекаємо, тут є кому продавати, тобто біжимо далі туди, Німеччину, до Нідерландів ще не добігли, але є такі розтяжки логістичні, скажімо так.

5:24 Голос 3 У 2022 році Росія масовано вбила по нафтобазах і знищила українські нафтопереробні потужності. Зараз системно атакує заправки. Про що свідчить така зміна цілей і що в першу чергу хоче досягти Росія ударами по заправках? Це ускладнити логістику, це знищити фізичні запаси пального чи просто залякати людей, споживачів такий бізнес?

5:47 Голос 2 Це тероризм, погіршує якість життя, лякає людей. Але ще одна важлива, на мій погляд, мета цих атак – це пропаганда. Вони опинилися в ситуації, коли мільйони людей стоять безпального на заправках. І тут тобі картинка показує, дивіться, ми ж там в Україні, вони ж теж там страждають, дивіться, що ми робимо з ними. Тобто, ви тут не просто страждаєте, ми ж теж робимо там. Нам не одним погано, тіпа. Тому що я знаю, що я бачу, що навіть одне з моїх інтерв'ю у Соловйова показували, де я констатую, що дійсно є великі ураження заправки. І вони ж просто лікують всього, що от мета досягнута. Тим більше заправна станція, вона горить. Спецефекти. Так, тобто воно все ефектно виглядає, на жаль. Тому, так, тероризм, чистої води, плюс пропаганда.

6:38 Голос 1 Коли в Тараса Чмута, голови фонду «Повернись живим», спитали про ризик поширення атак на автозаправні станції, він сказав, що під ризиком ще низка областей, в тому числі Київська. Наскільки це реалістично, критично і чи можливо як до цього готуються і чи треба взагалі до цього готуватися?

6:56 Голос 2 Ну, готуватися, безумовно, треба. Чи можуть долетіти? Можуть, ну, зрозуміло, так. Чи буде це мати якісь наслідки? Ну, не буде. Чому? Тому що ми от сьогодні багато те, що там і в уряді, там зараз це питання на порядку денному. Нема жодного регіону, якою важкою не була ситуація, щоб десь от нема пального, що люди не можуть заправити. Ну, є. Є. Я вчора говорив з нашими провідними мережами. 85% атакованих станцій відновили вже роботу або в процесі відновлення. Так, 10-15% не будуть відновлювати, тому що дуже близько до зони бойових дій, там, де літає вже все. Але заправна станція, вона, це досить такий, воно здається, що воно такий, є такий стереотип споживальський, що це от там все горить, там, взривається. Насправді це не так просто і зруйнувати, тому що там підземні резервуари. Як щось нагорі вибухає, так, обладнання страждає, але спрацьовують клапани, подача пального зупиняється і воно там себе нормально почуває. Відповідно, що колонку нову поміняли, насос новий, все, поїхали далі. Поставили замість, зараз що роблять, зараз ставлять просто бетонну таку будку, там в ній касовий апарат, система управління і поїхали далі працювати. Сітки натянули, пісочок закрили. Так, це вже не та станція, що ми звикли. Це така фортифікаційна споруда, але вона свою функцію робить.

8:21 І відповідно дуже дивно, я не знаю звідки, це от у нас така любов є українців до якихось простих рішень. От хтось вкинув, о, а давайте пересувні заправки. Ось такі, йомайо, ну це просто як з космосу нам якась технологія прилетить. Що таке пересувна заправка? Це бензовоз з роздавальним пістолетом. І якщо заправка стаціонарна, ці резервуари під землею, то це наземний резервуар. Уявіть собі, прилітає туди, коли там люди і все. Це буде катастрофа. Ні, на голубому глазу пересувні АЗС – це наше майбутнє.

8:56 Голос 1 Тобто нам не потрібна якась дерегуляція паливного ринку, якісь спрощені вимоги?

9:02 Голос 2 тобто і так в межах не має проблеми тобто от головне що нема проблеми тобто все працює звідки взялось те що тіпа щось від щось відбулося люди чують багато новин там наприклад мер тростянця

9:14 Голос 1 каже що в місті зруйновані всі заправки одразу всіх такі очі величезні що будемо робити новин що в

9:21 Голос 2 тростянці дефіцит пального може щось і зруйнована але щоб сказали що там люди потерпають без пального Нема такого. Тому перебільшена ця проблема, скажімо так.

9:31 Голос 3 Про людей. Ви вже сказали, як постійна загроза атак впливає і на працівників, і на водіїв бензовозів, і чи стає дефіцит персоналу окремою проблемою для ринку?

9:43 Голос 2 Ситуація дуже погана, і це зрозуміло. Тобто люди нервують не тільки, і бояться не тільки в тих гарячих точках, в гарячих регіонах, А і в тилових областях, оскільки, ну, хто його знає, ми ж бачимо, що там же ж гальмів немає, тобто прилітіти може куди хочеш зараз. Тому дійсно реально є проблема. Я навіть знаю, що одна з мереж практикує, вони навіть беруть працівників з інших областей, роблять опитування, хто хоче попрацювати. Там окремий, умовно, X2 гонорар, і везуть їх в ті регіони для того, щоб таким вахтовим методом, щоб люди працювали, і проблема є. Ну, водії бензовозів, це взагалі, я не знаю, люди-герої, чи реально, ну, багато хто відмовляється їхати. Хтось їде, знову-таки, це компанії там працюють і над страхуваннями, над тим, щоб людей якось зацікавити. На жаль, немає, і от знову-таки, да, там, пересувна АЗС. Це той же бензовоз. А бензовоз зараз це навіть важливіша ціль, ніж заправна станція, оскільки він везе одразу великий обсяг пального на декілька заправок. І це, насправді, це зеркальна ситуація. Що ми полюємо за їхніми бензовозами, що вони полюють за нашими. Тобто тут абсолютно зрозуміла ситуація.

10:55 Голос 1 А наскільки болючими якраз для росіян зараз є ситуація? І ми говоримо про те, що Україна адаптовується, але мабуть росіяни теж можуть адаптуватися. І чи можуть вони зробити щось, щоб нівелювати ефект від наших ударів?

11:09 Голос 2 Ну, для них мені теж навіть якась обідна, що там, бачимо, там у росіян налагоджується, да, постачання зараз. Це було очікувано, тобто ми вже це розуміли, що це буде. І такі всі, ай, не спрацювало. Тіпа, дарма ми оце там всі сподівалися, що зараз там все зупиниться. Отак не буде. Люди, не можна дронами зруйнувати нафтопереробний завод. Наш Кременчук, щоб зупинити 90 ракет крилатих балістичних плюс 250 дронів. Це тільки те, що долетіло. Це без того, скільки збили ще. Там непогана була, до речі, захист. І тут 3-10 дронів хочуть, щоб зупинили російську нафтову галузь нафтопереробну. Такого не буває. Але я більше скажу, що це диво те, що ми бачимо. Що такою-такою малопотужною зброєю стільки зруйнували заводів, зупинили їх. Це прямі збитки агресора просто от по всіх фронтах. Це немислимо. Якщо порівняти вартість цих дронів і шкоди, які вони нанесли, це не співставні речі. Це навіть, я думаю, не тисячі разів. Тобто це дуже ефективно у війні на виснаження. Так, це не може зупинити росіян, але це дуже серйозний удар по ним. І тут просто, я не знаю, знімаю капелюха перед нашими хлопцями військовими, як так можна влучно бити. Це просто неймовірно. Ну, чесно. Несподіваний абсолютно результат.

12:31 Голос 3 А як українські удари по російських НПЗ відображаються на світових та європейських цінах на нафту? І в тому числі, чи вони відображаються на українських цінах на бензин?

12:42 Голос 2 Важко сказати, що на 2 гривні подорожчала пальне, але не прямим косвенним шляхом, в принципі впливають. Що зараз відбувається? Наприклад, росіяни були змушені закрити експорт дизпального. Вони величезний експортер, мабуть, найбільший в світі експортер дизелю на світові ринки. Вони закрили. Що відбувається? Туреччина, яка мільйон тонн у них брала на місяць, у нас споживання 500 тисяч для довідки. Тобто в два рази більше, ніж ми всі споживаємо. А зараз от нема цього мільйона. Що вона робить? Вона йде на європейський ринок і просто скуповує пальне, яке ми раніше купували. І нам важко з ними конкурувати, оскільки в нас портів своїх нема. Ми не можемо купувати великими танкерами. Це те, що вигідно продавцям. І це підвищує ціни. І це те, що вхає ціни до гори. Бензин. В них дефіцит. Що вони роблять? Вони починають зі всього світу смикати оці партії. І тепер, якщо Європа завжди була профіцитна по бензину, там його купа була, і він коштував не копійки, скажімо так, дуже дешево. Зараз немає. Тобто, кудись він подівся весь. Тому впливає. Впливає, але це не означає, що не треба було того робити, щоб вони далі експортували, щоб вони далі купували за імпортом. Це все для них збитки. Це все величезні. Ми якось перечешемось.

14:00 Тобто, ну от чесно, заплатимо на 2 гривні дорожче, тимчасово, нічого. Там це мільярди доларів, які вони втрачають за відсутності експорту і за те, що вони імпортують дорогий бензин зі світового ринку і вимушені за нього ще з бюджету доплачувати імпортерам, щоб дотувати цей бензин для Росії.

14:20 Голос 3 А чи стали українці менше їздити, коли піднялися ціни, напевне, чи попит стійкий залишився?

14:42 Голос 2 Ні, не впливає. Це, до речі, одне з таких відкриттів цієї кризи навесні. У всьому світі ніде не впало споживання, ніде. Але це не означає, що не запущені такі довготривалі процеси. Наприклад, бачимо, там зростає популярність електромобілів. От навесні просто в Європі, Німеччина, Франція, там якісь 60% приросту до колишніх показників. Тобто це закладає на майбутнє. Тобто люди будуть пам'ятати, що ага, от що буває, і відповідно не треба нам цих сюрпризів, сідаємо на електрику, наприклад.

15:16 Голос 1 А що найкраще зараз може робити український уряд, щоб полегшити проходження цього складного періоду? Просто не втручатися?

15:23 Голос 2 Не втручатись, це вже зрозуміло, що в плані того, що будь-яке регулювання сьогодні, державне обмеження якоїсь, от це одразу вважайте, що пального просто не буде. Слава Богу, ми це засвоїли в 2022 році, нормально. Що можуть зробити? По-перше, уряда є державні монополії, транспорт, та ж «Укрзалізниця». От сьогодні, дивіться, зерно їде на експорт, пальне нам потрібне на імпорт, але потужності залізниці обмежені. І тут треба, по-перше, розставляти пріоритети, тому що зерно, це, зрозуміло, гроші наші, але пальне – це наша стабільність. Без пального нам, якщо у нас будуть гроші, не буде пального, то це набагато гірше. Відповідно, тут треба на рівні державних компаній попрацювати з логістикою, де що можна активізувати, перекинути ці потоки якось нестандартно. По-друге, у нас є з 2022 року такий інструмент, як Укрнафта в уряду. Державна компанія, найбільша мережа заправних станцій на сьогодні. Вона навесні себе показала непогано. Зокрема, отримала настанову від уряду вести пальне в великих обсягах. Вони це зробили. Навіть їм довелось дійсно розконсервувати нестандартні маршрути, зокрема, з Німеччини. Так це дорого, так це довго. Вони це робили.

16:43 Голос 1 Це була позитивна історія.

16:44 Голос 2 Тобто це наповнює ринок і збиває той ажіотаж, дуже швидко зник. Вони ще є такий аспект, як ціна. Тобто вони їм сказали торгувати без націнки. Ну окей, добре, це спрацювало, у них продажі зросли кратно, вони стали найбільшим продавцем. Але з іншого боку, теж така собі історія. З точки зору антимонопольний комітет, ми за конкуренцію і так далі. Тут уряд каже так, а ви будете у нас торгувати без націнки. А іншому бізнесу як тоді буде? Тобто інший бізнес, йому нема кому плече підставити, і нема акціонерів, які скажуть, слухайте, ну не заробили, ну нічого, ну нормально. Бізнес має заробляти, і тому тут такий має бути баланс якийсь. Є там кризові ситуації, коли там забезпечення пальним, окей, ну супер. Коли йдеться про те, щоб викривляти ці новотворення, цю конкуренцію, ну це мені здається, це вже якісь там споживачів, там, умовно, армія у нас є, державні, ну, мабуть, це можна там робити, але на загал, ну, це така, тобто, ну, до чого це може призвести, що просто хтось вмре. Ну, якась мережа приватна, вона просто не може конкурувати з тією ж Укрнафтою, вона піде з ринку. Відповідно, що конкуренція стане менша, бізнеси стане менша, робочих місць стане менше. Ну, тому такий тонкий лід дуже.

18:02 Насправді, цим зловживають багато урядів, от польський, наприклад, у них були вибори у 23-му році, коли ПІС рубався з тускуних і так далі, коли вони втратили владу, ті взагалі заморозили ціни і попри 20% зростання зовнішнього ринку, вони їх тримали, у них не було пального, їх висушували просто, тому що вони були самі дешеві, і вони там вже вийшли таблички, що у нас ремонт, хоча як може бути ремонт, тут два пістолета, дизельний і бензиновий, На цьому ремонт, а на цьому ні. Тобто вони вже просто щось видумували, це такі деформації дуже небезпечні. Це політики все граються. Тому я сподіваюся, що ми все-таки знайдемо якесь рішення, коли Укрнафта буде таким повноцінним гравцем, яка буде і важелем, але не буде руйнувати ту конкуренцію на цьому ринку, яка є, до речі, унікальна.

18:52 Голос 1 Крім цього, крім Укрнафти, навесні ми мали нацкешбек на пальне. Зараз про нього вже ніби забули, не вводять, не згадують. Так може здатися, що зараз ця криза якось легша чи простіша. Принаймні, поки що. Яка ваша оцінка нацкешбеку на пальне? Чи вона допомогла ринку? Чи негатив переважив позитив?

19:12 Голос 2 Так, а який негатив? Насправді, що стосується, там критикували уряд за те, що гроші викидають, що грошей немає і так, а ви ще тут популізмом займаєтесь. Насправді, за нашими розрахунками, з одного боку вони ті гроші віддали, а з іншого боку вони отримали на підняті цін додаткові податки у вигляді ПДВ. Тобто ПДВ 60 гривень за літр, це скільки у нас там буде? 10 гривень, так? І з 90 гривень це вже буде 15 гривень. Тобто 5 гривень на літрі заробила держава просто за рахунок збільшення базового податкування. І цей заробіток на податках, він якраз склав обсяг у цього кешбеку. То там щось там 3, здається, мільярди гривень. Тобто для державних фінансів, насправді, це був нуль. Тобто не витратила держава там зайвих грошей.

19:58 Голос 1 Але могли це спрямувати, наприклад, на армію чи ще на щось?

20:01 Голос 2 Могли, могли. Але ж, знову таки, цей кешбек, хто їм скористувався найбільше? Там вже всього було тисяча гривень там на місяць. А що таке тисяча гривень? Тисяча гривень, коли у тебе бензин там був, ну, дизель там був, нехай сто. Це там, скільки? Десять літрів там чи скільки? Ну, тобто, це насправді невеликі гроші і не всі їм скористувалися.

20:25 Я встановив собі, я ніколи не користувався, але мені було цікаво. Думаю, як це працює. І от я щось клацав-клацав. Коротше, я так і не зміг їм скористуватися. Тому що якусь галочку десь там в банківській приложуся, я такий не клацнув. І відповідно, я просто думаю, що багато людей, які теж це або не користувалися, або це просто такі копійки, що воно ні на що не впливало. Тому я думаю, що навряд чи уряд зараз буде щось таке робити. В нього основний важель – це наповнити ринок пальним, допомогти ринку привезти більше пального, можливо, десь Укранавтою, трошки притримати ціни, щоб вони, можливо, десь затримати їх трохи. Але ж, знову-таки, що таке Укранавт? Укранавт – це теж імпортер пального. Нема там чарівної палички, що у нас безкоштовне пальне. Ні, вони везуть звідти, звідки вся решта, і, відповідно, у них немає можливості просто зупинити зростання ціни. Це неможливо.

21:20 Голос 1 До речі, ще про вести пальнес. 1 липня в Україні діє вимога додавати до більшості бензинів понад 7% біоетанолу. Це європейський стандарт, таке пальне є безпечним для автомобілів, на цьому ми зараз уваги не акцентуватимемо, але як ця вимога зараз впливає на український ринок і на насичення його бензинами в кризовий період?

21:40 Голос 2 Погано впливає, насправді. Погано. І я не знаю, за що нам це. Чомусь постійно самі собі привозимо проблеми. Національна забава така. Класна тема, є 10. Взагалі спиртовмісний бензин. Ми виробник, ми в аграрну країну. У нас багато кукурудзи, ми її експортуємо в сировину. Супер, давайте робити спирт, додавати його в пальне. будемо завантажувати свій аграрний комплекс і менше імпортуватимемо виводити валюти за кордон в вигляді бензину супер супер Ну клас клас от проблема просто в тому що зараз чомусь депутати не бачать що зараз війна в країні ніхто це пальне виробляти не хоче зараз в країні тому що це небезпечно це виробництво тобі треба резервуар щоб був бензина резервуар з біокомпонентом Треба це змішати. Безумово, це перше і основне насправді. А ще одна така прикольна штука, от я був там три тижні тому на збіговиську спиртовиків наших, вони відкрито кажуть, от наша податкова система наразі, вона не дозволяє, навіть якщо ти захочеш купити біоетанол в нашого спиртзаводу, ти не можеш це зробити. Ну, тобто, ти просто будеш неконкурентно здатний на цьому ринку. Ну, от щоб ви дикість зрозуміли, щоб тобі купити спирт і привезти його на свою там нафтобазу, де ти будеш додавати цей спирт, тобі треба посадити в будку податківся живого в 21-му сторіччі, щоб він сидів і дивився, що ж там відбувається, куди що поїхало.

23:09 Щоб тобі взяти літр біоетанолу, тобі треба покласти в банку вексель на 130 гривень за літр. 130 гривень. Бензин коштує 80, тобі треба покласти 130 гривень, тобто отаке забезпечення банківське, щоб ти ж не дай Бог той біоетанол не туди надів. Перевести його, зробити той бензин і потім тобі держава той вексель погасить колись. Тобто це обігові кошти сумасшедші, податківець цей в бутці, купа якихось камер треба встановлювати. Ну, коротше, тобто навіть якщо ти захочеш, ти не можеш все зробити, там треба просто реформувати цю систему податкування і контролю за цим виробництвом. Брати в Європі взагалі такого немає, взагалі немає ні акцизу, нічого на це все. Коротше, ані з безпекової точки зору, ані з податкової, це сьогодні не працює. Тому сьогодні введення є 10. Це, по-перше, стимулювання не наших спиртовиків, а європейських, які продадуть європейським заводам цей спирт, більше його продадуть. А друге, це ми ще і заплатимо додаткові гроші. Та небагато, до однієї гривні за літр. Але якого? Питаються. Зайві гроші для цього є? Навіщо це? Що ми вирішили це? Нічого. Кого ми простимулювали? Європейських виробників. Ні треба вводити. Ввели мало того, що ми ще собі привезли. От завжди влітку у нас високе споживання, і наші традиційні постачальники, румуни, поляки, німці, вони не можуть збільшити для нас саме оцей спиртомисний бензин.

24:32 У них обмежені можливості для цього. І завжди оцей клапан, коли там вже зривало його, не вистачало пального, ми везли, наприклад, з таких напрямків, як Греція, морем. А зараз ми цього не можемо зробити, тому що вони не виробляють єдечі.

24:45 Голос 1 А вони не виробляють, хоча це ж європейський, наче, стандарт.

24:49 Голос 2 — Так, але цей завод, він там експортно орієнтований, крім того, він там якось у них всередині країни, там інше підприємство це закриває. Ну їм це не цікаво. Сьогодні ми беремо, завтра сезон закінчиться, не будуть брати. Тобто все. І ми вже захиталися, у нас вже, бачу, з бензином теж. Йдемо отак по краю. Навіщо це було робити? Це ж було очевидно, про це попереджали. Ні, зробили, а тепер же ж, ну, а ви там робіть, що хочете, як то кажуть.

25:17 Голос 1 В 25-му році цю вимогу про доданий біотинол відклали на рік. Зараз не відклали. Знову, з 1 липня вона чинна. Я тут не можу навіть зрозуміти, кому взагалі це вигідно. Тобто, якщо навіть почати шукати якусь корупційну історію чи ще щось, ну нема, от не проглядається її. Чому не можна знову відкласти, відкатати назад це абсолютно незрозуміле рішення?

25:41 Голос 2 Лобіювали це спиртовики, це зрозуміло. Тобто вони хочуть виробляти більше. У нас є квота в Європу експорту, але нас там постійно футболять, нас там постійно торпедують і, до речі, по ділу іноді торпедують, тому що різні там є махінації, скажімо так. Вони хочуть тут продавати, щоб у них купляли цей біоетанол і відповідно на цьому заробляти, виробляти більше, можливо, навіть щось експортувати, щось сюди продавати. Але незадача така, війна в країні. Для всіх це чомусь новина така. Ніхто не захотів у них купляти, бо це складно і це небезпечно.

26:16 Голос 1 А спиртовикам зайнятися цим самостійно, створенням цього бензину, теж не можна?

26:22 Голос 2 Ну, що таке бензин? Бензин – це те, що продається через колонки виключно. Ну, колонкам такий бензин не потрібен. Тобто, в них є закордонні виробники. Це і питання, насправді, я вам скажу, ще й маркетингу, що одна справа, коли ти пишеш, що ти привіз з Орлену, привіз з Литви, з Німеччини, а коли ти десь в Гайсені його зробив. Це така історія. Тобто особливо люди на бензині, хто їздить, вони дуже примхливі щодо якості. Вони от свої машини дуже люблять. Це не дизельні. Дизельні такі, вони дивляться так. А от бензинові, і ми бачимо, що навіть найбільші продажі бензину в мережах, які дорого продають. Це каже про те, що люди ладні платити більше, але за гарантію якості.

27:05 Голос 1 Що зараз відбувається з тіньовим ринком? Бо ми знаємо, що в 2023 році було мінімум 22 нафтопереробні заводи, які займалися виробництвом неякісного пального. Це офіційні дані. Зараз з кризою він ще існує, він скорочується. Чи він знову починає зростати і ті, хто не так прискіпливо стежить за якістю, починають послуговуватись цими послугами?

27:31 Голос 2 Об'єктивно, що з ним відбулося? Щодо 2022 року, я в тому числі намагався активно боротися з цим явищем. Спрашую, йдеться про міні-НПЗ, тобто примітивна переробка, плюс додали туди якихось присадок октанопідвищуючих, імпортували їх і погнали. Нічого з ними не могли зробити, тому що їм вистачало носити всім прокурорам, поліцейським і так далі, тобто ну і пожежникам тобто ну от нічого не виходило така трагігамічний фінал більшість з них розбомбили Росія от з початком війни в рамках цієї програми по знищенню паленої інфраструктури багато з них було зруйновано ну от але це буквально сьогодні мав розмову газовий конденсат зараз купити фактично неможливо кому він потрібен ясно переробки нема начебто в країні а чомусь такий попит на конденсат Це основна сировина для цих мінників. А на біоетанол, теж там на компоненти ці октанопідвищуючі, просто цінник, він зараз дорожче за бензин коштує. Ну, відповідно, що? Відповідно, ну, щось відбувається, так? І тут теж держава, чесно, що відбувається насправді? Тобто, от є біоетанол, як я вже сказав, його не можна, його важко купити. Тому що, якщо ти кажеш, що це біоетанол, все, там купа одразу обмежень.

28:45 Голос 1 І податків збудеться.

28:47 Голос 2 Так, і податків. А виявляється, що у нас є спиртзаводи, у яких є дозвіл виробляти якісь розчинники. Тобто цей спиртзавод виробляє не білоетанол по паперах, а якийсь розчинник для лакофарбової промисловості. Тобто, по суті, це той же білоетанол, просто по паперах він не якийсь розчинник. І він просто їде напряму без векселів, без податків, це цього вбудсі і так далі, просто їде кудись і десь зникає, ніхто не знає. І це відбувається. Податкова про це знає. Всі про це знають. Тобто, контроля багато, податки всі в будки, камери, але працює така штука. Перекрити цей канал, все, у них просто не буде компонента, який горить в бензині. Цей тіньовий ринок, він задихнеться. Ну, вони не зможуть це робити. Ну, чомусь це функціонує, насправді.

29:32 Голос 3 Тобто, сказати, що після повномасштабного вторгнення ринок став прозорішим, не можна?

29:37 Голос 2 Ну можна, тобто їх стало менше. За нашими оцінками, штук п'ять їх залишилось. Самих таких відбитих, але тіпа залишилось. Ну вони є, щось вони навіть почали платити. Ми бачимо, що там відомих гравців платять, але знову таки, все вони платять, яку частину вони платять з того виробництва, хто за цим слідкує, є дуже великі сумніви. І ми бачимо по контролю якості, робимо там забори бензину особливо, та й дизелю насправді. І видно, що там є параметри, такі як, наприклад, вміст кисню, бензол, ароматичні вуглеводні. Тут вони шкалять, і це основний ознака того, що туди щось додавали, і без лабораторного контролю оце вилазить, ця штука. Тобто є цей бензин. Не скажу, що це катастрофа, але ви на ринку присутні.

30:25 Голос 1 Це 5 НПЗ в масштабах країни, це ні про що, і як не попастись на цю фірму?

30:31 Голос 2 По бензину, я думаю, що це відсотків, мабуть, 10 мінімум такого бензину є. Це не означає, що це зовсім бадяга. Вони розуміють, що якщо ти накалашмати щось неякісне, то це бізнес не надовго. Тому все одно намагаються робити щось більш-менш людське. Тому це не як раніше, не ужас-ужас. Але тут питання в податках, які були б для держави дуже незайвими. Як боротися? Дуже просто. Тобто, основна ознака бадяги – це ціна. Низька ціна – мінімальна. От уже це ознака того, що треба бути на чеку. Тобто, це завжди погано. Крім Укрнафту. А це… Так у них ціна нижча, ніж у Укрнафту. Справа в тому, що… Тому що Укрнафта імпортує бензин, у неї, я ж кажу, див немає. Або на рівні з Укрнафтою. Теж питання. Держмережа тримає маржу нижче, як правило. А тут хтось не такий великий і чомусь теж таку має економіку. Я розумію, що споживач про це не думає, але насправді я і в магазині не беру найдешевші продукти. Бо я в ці дива не вірю. Тому низька ціна завжди має насторожувати.

31:39 Голос 3 Ми пишемо подкаст наприкінці липня і вже пора запитувати про зиму. До чого готуватись? Наскільки Україна, українська паливна логістика, стійка готова до потенційних блекаутів, до морозів, до зими?

32:17 Голос 2 Тому що росіяни, треба віддати їм належне, вони системно, постійно шукають ці точки. Больові там і так далі. І вони це будуть надалі робити. Тому що вони закусилися, ми бачимо. Вони ж просто нас копіюють. Ми там по НПЗ, вони по заправках. Ми там по Wildberries, вони там по новій пошті і так далі. Тому вони будуть це робити, вони будуть далі шукати ці місця, у них є успіхи в цьому, на жаль. Ми розуміємо, що там вузьке місце, тому треба розширювати десь місце інше. І насправді є, зараз, до речі, з останніх новин бачимо, що Мережа Ока, наприклад, вони довго з цим проєктом не був, вони отримали в Польщі можливість прямого виходу до морю через державного польського оператора. Це не то, що там величезний шлюз, але вони самі тепер можуть на світовому ринку закуповувати і возити це в Україну. Це плюс один новий джерело постачання. Але знову таки, це залізниця, відповідно, теж вузке, батлнек такий. Але я про те, що компанії працюють постійно. У UPG є свій термінал в Щецені, вони купили ще 2022 року.

33:30 В Німеччині от контракти зараз там укладають, компанії там деякі. Тобто це теж постійно розвивається, постійно всі нові якісь прокладаються ці маршрути. Ця зима була дуже важкою. Тобто я не знаю, мало того, що там були і замерзли порти на Балтиці, і обледініли колії, там вагони попадали, посходили з реєк наші. І цей морозиці, це був жах реально. Прийшли, прийшли. Зараз набили там додаткових. Тут там ладна війна, тут ще нам погода зробила таку жесть. Ми вигрібли все арктичне пальне, яке було в Європі взагалі. Це така марка, її багато не роблять, тому що рідко бувають такі зими. Ми от у нас вигрібли бензовоз якийсь Фінляндію, навіть доїхав за цим пальне. Коли треба, привозимо. Але сказати, що от у нас все, ми там чогось за гарантовання, на жаль, так не можна. Сурпризи можуть бути, треба готуватися.

34:23 Голос 3 готуватися. Готуватися до гіршого і сподіватися, що будемо готові. Нагадаю, що ви слухали подкаст «Що з економікою?» від Центру економічної стратегії спільно з громадським радіо за підтримки Приватбанку. З нами сьогодні був Сергій Куюн, директор консалтингової групи А95. Мене звати Ангеліна Завадецька. Разом зі мною був мій співведучий Максим Сумилюк. Дивіться, слухайте, дізнавайтеся про українську економіку. Купуйте українське. Дякуємо.

34:53 Голос 5 та у партнерстві з Громадським радіо.

35:03 Громадське радіо. Слухайте, думайте. Цей фрагмент ефіру вартий того, щоб його послухати.

35:10 Голос 3 Громадське радіо презентувало нову бренд-стратегію. Що стоїть за цим оновленням, як змінюється медіа під час війни і що це означає для аудиторії, розповідає головна редакторка громадського радіо Вікторія Єрмолаєва. В етері працює Мар'яна Чорнієвич.

35:28 Громадське радіо презентувало нову бренд-стратегію. Під гаслом «Слухайте, думайте, дійте», до якого ми вже давно привчаємо, закликаємо нашу аудиторію. Вересень, так би мовити, на носі, новий навчальний сезон, сезон змін, і ось зміни і у нас на радіо. Розкажи для нашої аудиторії, що змінилося для них у сприйнятті, у тому, як виглядатиме наша медіа, і що взагалі стоїть за цими змінами?

35:58 Голос 4 Дуже скоро громадське радіо буде відзначати свій день народження, він у нас в серпні, і нам виповнюється 13 років, саме відродженому громадському радіо, яке почало з'являтися ще перед Революцією Гідності. І нагадаю, що декілька журналістів, які вирішили боротися з цензурою, вони відновили медіа, перепрошую, повітряна тривога. Відновили медіа, яке має незалежність, яке має честь говорити правду, тому що тоді на медіаринку не було тих засобів масової інформації, які б не відпрацьовували чиїсь темники, замовлення, чи не працювали в інтересах політиків і бізнесів. І ми виросли з ініціативи, де було два диктофони жодної студії, жодної частоти, в доволі велику медіаорганізацію. Тому настав час для деяких змін. Ми узагальнили всі наші ідеї і думки з приводу того, як громадське радіо має розвиватися, і презентували нову бренд-стратегію. Зараз громадське радіо – це не тільки радіостанція, це також ціла екосистема Це, як ми кажемо, радіо, яке звучить на всіх платформах

37:22 Окрім радіо, у нас є ютуб-канали, і подкаст-платформи, і соціальні мережі, і сайт, на яких дуже цікавий контент, окремий І ми закликаємо, звісно, вас підписуватися І для того, щоб об'єднати все це, всі ці наші здобутки, напрацювання в одну якусь таку впізнавану історію, ми презентували оновлену візуальну айдентику. Оновили логотип, кольорову систему, шрифти, дизайн матеріалів і головне, що ми дуже чітко сформулювали свою місію, позиціонування і принципи комунікації. Якщо ви знаєте, як виглядає наш логотип, це ті крапочки, які залишаються з нами, це вісім засад громадського радіо, наші принципи роботи. І також Мар'яна, ти вже сказала про слоган «Слухайте, думайте, дійте». Це насправді не просто слова, це такий принцип. Ми прагнемо не збільшувати інформаційний шум, а навпаки допомагати людям орієнтуватися в інформаційному просторі, пояснювати значення подій, показувати ширший контекст.

38:37 І, що важливо, в цьому слові «дійте» закладено допомагати знаходити відповіді і розуміти, що робити після того, як ми отримали ту чи іншу інформацію. Ми не просто інформуємо, ми даємо в руки інструмент.

38:54 Голос 3 По айдентиці я звернула увагу на шрифти, які змінилися, які розробляв спеціально дизайнер. І особливо останнім часом, коли в нас вже не один скандал про шрифти і їх використання не зовсім українського і не зовсім завжди законного походження на найвищих рівнях в Україні йшлося, то дуже приємно було це побачити. ти можеш трошки розказати про це більше, про цей шрифт, на основі чого він був створений і, можливо, який взагалі був запит від нас, чи сам дизайнер приходив уже з цієї пропозиції, розуміючи, для кого він це створює і що це має бути?

39:38 Голос 4 Ми дійсно дуже боялися помилитися з шрифтами і обрали саме українського дизайнера Віталія Гуценюка. Тому що часто ті шрифти, до яких ми звикли, які закладені в Google документах чи просто в Word, вони створювалися колись і створюються далі росіянами, які виходять на міжнародний ринок. І це мало такий відомий факт, що рифти – це цілий бізнес, це великий ринок, їх треба купувати для того, щоб вас по ним впізнали і таке і решта. Тому ми купили саме українську айдентику «Графт царів» і «Графт сенса», і Віталій Гоценюк казав, що він розроблений на основі графіки, як раніше український правопис виглядав у тих книгах, які заповнювалися від руки. Тому для нас це такий символ, такий шлях до впізнаваності, і, звісно, ми підтримуємо тільки українське.

40:48 Голос 3 Мені, як людині, яка, мабуть, одна з моїх основних тем в ефірах, це в принципі про підтримку українську, особливо приємно було вчора про це читати і про те, що це на основі шрифтів 18-го, якщо я не помиляюся, століття також було використане. І це ще одне якраз до того, і для теми популяризації, в принципі, шрифтів, і що все, що коштує якась інтелектуальна праця, воно має бути оплачене, воно не може просто скачуватися і використовуватися. Ну і загалом це для мене ще теж про те, що якась така нова культура будується і до творення цієї культури залучаються українські фахівці. Це дуже круто. Окрім того, що це не просто новий логотип та айдентика, а це ще й, як анонсується, новий спосіб говорити за аудиторією. Що саме ми будемо змінювати для слухачів, читачів? Чи зрозуміло вже, в які напрямки будемо рухатись?

41:47 Голос 4 Ми хочемо більше акцентувати на журналістиці рішень. Це саме те слово «дійти» у нашому слогані. І ми дуже хочемо, щоб людина, яка почула ту чи іншу новину, чи обговорення тієї чи іншої теми в етері, розуміла, що з цим можна щось зробити. На рівні своєї родини, свого двору, своєї громади або на рівні всієї України можна докладатися до змін, можна підписати петицію, якщо вас не влаштовує щось у вашому регіоні, можна її ініціювати, можна звернутися до організацій, які впроваджують зміни, і підтримати цю організацію, чи долучитися і стати її частиною, або отримати там допомогу. Можна об'єднуватися з однодумцями, можна шукати спільноти, а можна навіть виходити інколи на якісь акції, до яких приходять ті люди, які розділяють з вами ті чи інші думки. Тобто є шляхи впливу на своє життя, є шляхи впливу на свою громаду і на оточуючих. І дуже важливо, щоб ми давали людям ці інструменти в нашому контенті, який вони споживають, щоб люди не шукали потім десь цю інформацію, а знаходили її на громадському радіо.

43:15 Голос 3 Про те, що громадське радіо презентувало нову бренд-стратегію, ми говорили з головною редакторкою Вікторією Єрмолаєвою. В етері працювала Мар'яна Чорнієвич. Слухайте, думайте, дійте.

47:18 Вітаю! Ви слухаєте новини на громадському радіо. У студії працює Валерія Паненко. На Одещині внаслідок російського удару по підприємству загинула одна людина, ще вісім отримали поранення. Про це повідомили в ДСНС. На місці влучання загорілися легкові автомобілі та суха трава. Рятувальники оперативно ліквідували всі пожежі, деталі та масштаби атаки уточнюються. Завтра у Київській області оголошено День жалоби за жертвами російської ракетної атаки. Про це повідомив Тимур Ткаченко, голова Київської ОВА. На знак скорботи в області приспустять державні прапори України, а також обмежать проведення розважальних заходів. Нагадаю, що станом на 12-ту годину внаслідок російсько-масованого ракетно-дронового удару загинули 16 людей, ще 36 отримали поранення. Найбільше постраждав Броварський район. Там ворог вбив 10 людей і ще 16 отримали травми. Пошкоджено 19 об'єктів, 7 складських будівель, виробничі приміщення, 3 приватні домоволодіння, тепличне господарство та 7 вантажних автомобілів. У Бучанському районі загинули 5 людей і ще 16 отримали поранення. Пошкоджено 40 об'єктів, 5 складських будівель, приватне домоволодіння і 34 транспортні засоби. У Фастівському районі загинула 1 людина, 4 отримали поранення. Пошкоджено 19 об'єктів, серед яких складська водівля і 18 транспортних засобів.

48:42 Загалом в області пошкоджено 78 об'єктів, серед яких 13 складських будівель, виробничі приміщення, 4 приватні домоволодіння, тепличне господарство і 59 транспортних засобів. Сьогодні на Сумщині через російську агресію загинули двоє людей. Про це повідомив Олег Григоров, начальник Сумської ОВА. За його словами, у Путивльській громаді російський дрон атакував цивільний автомобіль. Внаслідок удару вкрай важких поранень зазнала 40-річна жінка, яка в цей час перебувала поруч. Вирятувати її не вдалося. Ворог інтенсивно атакує територію громади. Вранці внаслідок ворожих ударів поранення також отримали двоє місцевих жителів. А у лікарні помер 59-річний чоловік, який ще 1 серпня зазнав важких поранень через удар російського безпілотника по його будинку у Краснопільській громаді. П'ять днів медики боролися за його життя, однак травми виявилися несумісними. Також сьогодні в Краснопільській громаді постраждала жінка, яка їхала велосипедом. Попередньо стався вибух невідомого предмета. Імовірно, ворог здійснив дистанційне мінування території. Антикорупційні органи повідомили про нову підозру колишній посолці України у США Ользі Стефанішиній. Про це повідомив Центр протидії корупції. Наразі експосолці обирають запобіжний захід у Вищому антикорупційному суді. Засідання є закритим на прохання адвокатів Стефанішиної. Днями її звільнили з посади посолки у США.

50:10 Ще на початку липня медіа писали, що вона сама попросила про завершення дипломатичної служби із особистих обставин. Одразу декілька видань із посиланням на джерела повідомляли, що заміна Стефанішиної на посаді посла України у США може бути пов'язана з кримінальною справою. За даними БІБІСІ, причина – наявність кримінальної справи проти посадовиці, якої саме, уже наявної чи нової, наразі і невідомо. Журналіст-розслідувач «Української правди» Михайло Ткач із посиланням на джерела в політичних колах пише, що Стефанішина отримала підозру у незаконному збагаченні. Нагадаю, раніше Ольга Стефанішина також мала підозру в корупційній справі про тендер на закупівлю послуг у Мін'юсті у 2013 році. А «Українська правда» писала, що колишній чоловік у рядовиці представляється тіньовим куратором офісу «Арма» у неформальних бесідах. Сама ж Стефанішина наголошувала, що її екс-чоловік – це окрема людина, він не має стосунку до її діяльності або нинішнього життя, і після розслідування «Української правди» вона не спілкувалася з ним.

51:11 Колишні високопосадовці з Великої Британії, Франції, Німеччини та Росії у липні зустрічалися у Відні, щоб обговорити умови для мирних переговорів щодо закінчення російсько-української війни. Про це видання Bloomberg дізнаєлося від власних джерел. Так, у Відні зустрілися колишній радник з національної безпеки Великої Британії Тімоті Бару, колишній державний секретар Німеччини Маркос Едерери і французький дипломат П'єр Вімонт. Джерела видання відмовилися називати ім'я представника Росії, який був на зустрічі з європейцями. Більшість експосадовців не відповіла на запити Блумберг. У британському уряді прокоментували, що підтримують зусилля щодо забезпечення справедливого і міцного миру для України, але не коментують дій колишніх посадовців. А в Німеччині заявили, що не знають про згадані переговори. Нагадаємо, що нещодавно президент Азербайджану Ільха Малієв стверджував, що 12-14 липня в його країні відбулася таємна зустріч експосадовців Росії та Німеччини, які обговорювали припинення війни в Україні.

52:30 Голос 5 Прогнозу погоди компанія «Євровікна». Якісно, надійно, тепло.

52:36 Голос 3 Прогноз погоди на 6 серпня. За інформацією Укргідрометцентру по всій території країни, у четвер буде суха та жарка погода із температурою вночі 20-25 градусів, в день сильна спека 35-38 градусів. У Києві також буде спекотно вночі 23-25 градусів, в день 35-37 градусів.

53:19 Голос 6 Курс валют на сьогодні такий.

53:57 Голос 5 Громадському радіо. Партнер проєкту Асоціація українських банків. Як сервіси дії змінять оформлення мікрокредитів? Що зміниться для клієнтів і МФО? До завтра. Розмову з Тамарою Соловею, директоркою компанії «Нові кредити», слухайте 5 серпня о 16.10 в етері Громадського радіо та дивіться на YouTube-каналі Громадське радіо «Імпакт».

54:32 І ми ухвалюємо сьогодні партнер проєкту Асоціація українських банків.

54:41 Слухайте в програмі Драйв Тайм на громадському радіо.

54:45 Голос 6 Закінчилися 40 днів примусу РФ до миру, відведених Зеленським. Їх підсумки обговоримо з військовим експертом Олексієм Гетьманом о 18.10.

54:56 Під час атаки на Київ стався витік Аміаку. Детальніше про небезпеку і методи захисту від нього поговоримо о 18.30 з екологом Павлом Ткаченком.

55:31 Голос 5 Тисячі українців та українок повернулись з російського полону додому. А що далі? Як повернутися до життя після місяців або років у неволі? Як навчитися знову будувати плани на майбутнє? Як повернутися до родини, роботи, друзів і самого себе?

55:54 Документальний проєкт громадського...

56:08 Рацію. Слухайте «Повернення» в етері щосереди о 19.10 та дивіться на ютуб-каналі Громадського радіо по понеділках. «Повернення» – історії про життя після полону.

56:30 Голос 3 Єврейська спадщина в Україні – це не лише імена, що змінили світ. Це й рани, про які часто мовчать.

56:39 Голос 5 Подкаст «Вітерштанд супротив» повертається в ЕТР громадського радіо. Ведуча Єлизавета Цареградська разом з істориками та дослідниками звертається до однієї з найтрагічніших і найболючіших сторінок українсько-єврейської історії – єврейських погронів.

56:56 Голос 3 Причини, перебіг, наслідки та місце в історичній пам'яті.

57:29 Голос 5 Хочете слухати радіо, читати новини, дивитись Ютуб та гордати цікаві стрічки у соцмережах? Все це є у Громадського радіо. Але щоб продовжити працювати для вас, зараз нам потрібна допомога.

57:47 Голос 2 Зробіть донат, донат, підтримайте незалежний мовник. Заходьте на сайт громадське.радіо, щоб дізнатись, як нам допомогти.

57:56 Голос 5 Під час репресій, совітами проти української мови, Сузір'я Великий Віз стало Великою Ведмедицей. Садовина – фруктами, а живе срібло – ртуттю. На громадському радіо ми плекаємо пам'ять про своє українське.

58:41 Голос 3 Вітаю всіх, це Валентина Трояна і в ефірі програма «Наще на одній хвилі». На тимчасово окупованих українських територіях щодня доводиться жити в умовах нестачі надійної інформації, тиску, чуток та постійної невизначеності. Для багатьох людей там новини – це не політика, а питання безпеки документів, зв'язку з рідними, доступу до медицини і навчання. У подкасті «Наші» на одній хвилі говоримо про найважливіше для тимчасово окупованих територій. Що вівторка та що четверга о 16.10 на громадському радіо.

59:15 Проти ночі 4 серпня підрозділи Сил оборони України завдали високоточного удару по тимчасовому пункту дислокації підрозділу ФСБ Росії у населеному пункті Щасливцеве на Арбатській Стрілці. Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил. Окрім військового об'єкта, ураження зазнали транспортні мости, вузли зв'язку окупантів у даному районі. Це призвело до сильного розгортання репресій з боку окупантів. Місцеві опинилися в утисках через масові перевірки та глушення зв'язку. Через пошкодження транспортної інфраструктури в районі Арбатської стрілки ускладнився довіз цивільних медикаментів та продуктів до селища, а окупаційні військові блокують пересування місцевих під приводом так званих контрдиверсійних заходів. В Україні запрацювала нова програма державної підтримки, яка дозволяє переселенцям отримувати спеціальну субсидію на оренду житла.

Другие расшифровки видео

Перейдите к другим архивным эфирам с доступными для поиска расшифровками речи.

Смотреть все видео →